Юридична допомога при встановленні батьківства

Юридична допомога при встановленні батьківства
Попередня консультація адвоката по телефону - безкоштовно.
За статистикою, 20% дітей народжуються жінками, не одруженими. Добровільне визнання батьківства не завжди має місце. Нерідкі випадки, коли батько дитини, народженої поза шлюбом, відмовляється подати заяву про реєстрацію батьківства. У такій ситуації з метою захисту інтересів дитини можливе визнання батьківства в судовому порядку.
Два способи встановлення батьківства:
- встановлення батьківства в добровільному порядку;
- шляхом подання позовної заяви до суду.
Для того щоб між дитиною, що народилася поза шлюбом, і його батьком з'явилася правовий зв'язок, повинна бути пройдена процедура, звана встановленням батьківства. Встановлення батьківства - це акт цивільного стану, що вимагає державної реєстрації. Тільки після цього у чоловіка виникають передбачені чинним законодавством батьківські права і обов'язки щодо дитини, біологічним батьком якої він є, але при цьому не перебуває у шлюбі з матір'ю дитини. Незважаючи на «грізне» назву, часто вводить в оману, реєстрація встановлення батьківства - процедура, яка за складністю порівнянна з реєстрацією народження дитини, але тільки у випадку, якщо і мати, і батько дитини згодні на її проходження.
У разі незгоди біологічного батька або його смерті матір дитини має право написати заяву і, подавши документи, встановити батьківство в судовому порядку, що регулюється ст. 129, 130 Сімейного кодексу України. Пред'явити позовну заяву про визнання батьківства вправі один з батьків дитини. Найчастіше це робить мати, але при певних обставинах позов може бути пред'явлений і батьком дитини, наприклад якщо мати перешкоджає подачі спільної заяви про визнання батьківства.
Вимагати визнання батьківства може також опікун або піклувальник дитини, особа, на утриманні якої перебуває дитина, а також сама дитина після досягнення нею повноліття.
На момент пред'явлення позовної заяви про визнання батьківства між дитиною й передбачуваним батьком ще немає ніяких правовідносин, отже, підставою для пред'явлення позову в цьому випадку є не суб'єктивне право, а охоронюваний законом інтерес дитини. Цей інтерес полягає в тому, щоб знати свого батька і перебувати у правовому зв'язку з ним.
Подавати позов про оспорення батьківства та виключення відомостей про себе як батька дитини з актового запису про її народження можливо після народження дитини та до виповнення їй 18-ти років.
Варто знати, що стягнення з особи за рішенням суду аліментів не є перешкодою для подання позову про виключення відомостей про батька або матір з актового запису про народження дитини.
Позов про оспорювання батьківства та виключення відомостей з актового запису про народження дитини необхідно подавати за місцем проживання відповідача. Третьою стороною у позовній заяві необхідно вказати орган РАЦС.
Перелік доказів, які можуть бути використані в процесі про визнання батьківства, у принципі не обмежений. Це можуть бути листи, щоденники, офіційні документи, що підтверджують визнання відповідачем свого батьківства. Вони також не є стовідсотковим доказом походження дитини. Передбачуваний батько може заявити, що в момент написання листа він уважав себе батьком дитини, але надалі з'ясував, що таким не є.
При визнанні батьківства можливі використання і показань свідків. Однак до них суди традиційно підходять досить обережно. Найчастіше в процесі про визнання батьківства доводиться мати справу із двома групами свідків, викликаних з ініціативи сторін, що сперечаються, кожна з яких інтерпретує факти в інтересах тієї або іншої сторони. Проте певних свідків важко запідозрити в упередженості. Якщо, наприклад, батьки передбачуваного батька дитини, заявляють, що він визнавав дитину своєю у бесідах з ними, їхні показання, як правило, заслуговують довіри.

www.ao-amu.com